14 вересня 2026 року в готелі St David’s у Кардіффі перші міністри Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії підпишуть спільну декларацію та меморандум про взаєморозуміння з вимогою надати їхнім країнам право проводити референдуми про незалежність від Великої Британії. Шотландську національну партію (SNP) представляє її лідер Джон Свінні, Партію Плайд Кемри (Plaid Cymru) — перший міністр Уельсу Рун ап Йоверт, а Партію Шинн Фейн (Sinn Féin) — перша міністерка Північної Ірландії Мішель О’Ніл. Президенткою Шинн Фейн і лідеркою опозиції в Ірландії є Мері Лу Макдональд.
Посади та інституції сторін
Уперше на чолі Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії одночасно перебувають партії, які виступають за незалежність. Свінні очолює SNP та уряд у Голіруді — парламенті Шотландії. Ап Йоверт очолює Plaid Cymru та працює у Сенедді — уельському парламенті. О’Ніл обійняла посаду першого міністра 2024 року й представляє інтереси Північної Ірландії в Асамблеї Стормонт.
Зміст меморандуму та контекст підписання
Угода охоплює чотири сфери: економіку, енергетику, відносини з Європою та міжнародну співробітництво й самовизначення. Усі три партії погодяться, що їхні країни мають бути членами ЄС: Шотландія та Уельс — як нові члени, а Північна Ірландія — у складі Республіки Ірландія. Економічна частина угоди стверджуватиме, що економічна модель Великої Британії не працює на користь громадян цих країн.
Зустріч відбудеться через два дні після заяви президента США Дональда Трампа в Дубліні 12 вересня про те, що він «був би радий» побачити об’єднану Ірландію. 9 вересня прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив у парламенті, що проведення ще одного референдуму щодо незалежності Шотландії може відбутися, якщо громадська думка підтримає таку ідею. Умови Белфастської угоди (Угоди Страсної п’ятниці) передбачають, що Північна Ірландія залишається у складі Великої Британії, поки більшість її населення цього хоче.
Залишити відповідь